Використання інтерактивних методів навчання на уроках української мови та літератури
Життя – вічна наука. Сьогодні воно змінюється стрімко, часом непередбачувано. У період реформування освіти роль учителя в навчально – виховному процесі має бути переосмислена кожним, і кожен має зрозуміти, усвідомити свою роль у житті нашої держави і в житті своїх учнів, систематизувати все надбане, здійснити крок на шляху опанування таких педагогічних технологій, які б могли допомогти вчителю зробити процес навчання цікавим, різноманітним, ефективним, демократичним.
Перш ніж перейти до застосування інтерактивних навчальних технологій у процесі вивчення предметів, спробуймо зіставити їх з традиційним навчанням. Ми розглянемо й порівняємо пасивну, активну й інтерактивну моделі навчання.
І. Пасивна модель навчання
За цією моделлю учень виступає в ролі пасивного слухача. Він сприймає матеріал, який йому надає вчитель: відеофільм, текст підручника тощо. За такої моделі використовуються методи, коли учні або дивляться, або слухають, або читають (лекція – монолог, пояснення нового матеріалу вчителем, демонстрація).
Слабкими сторонами такої моделі є те, що:
- Учні є пасивними одержувачами поданої інформації.
- Учителеві важко зрозуміти якість засвоєння поданого матеріалу.
- Відсутній контроль за знаннями.
- Як правило, невисокий відсоток засвоєння знань.
Навчання за такою моделлю є пасивним. Дану модель можна назвати «Монолог».
ІІ. Активна модель навчання.
У цьому випадку учень і вчитель перебувають у постійному взаємозв'язку. Учень відповідає на запитання вчителя, розповідає. В учителя є можливість співпраці з кожним учнем окремо. У такій моделі використовуються активні методи навчання: бесіда, дискусія, фронтальне опитування тощо.
Серед негативних ознак цієї моделі можемо назвати такі:
- Учні спілкуються тільки з учителем.
- Як правило, на уроці така модель використовується тільки для опитування.
- Учень перебуває в постійній напрузі, «спитає – не спитає».
Навчання за такою моделлю є активним. Дана модель може дістати назву «Діалог».
ІІІ. Інтерактивна модель навчання.
Схема цієї моделі відображає постійне спілкування учителя з учнями, учнів з учнями. Відбувається спілкування всіх членів колективу. У навчанні за такою моделлю застосовують ділові та рольові і гри, дискусії, «розумовий штурм» , фронтальне опитування, круглий стіл, дебати, тощо.
Негативні сторони моделі :
- На вивчення певної інформації потрібен значний час.
- Потрібен інший підхід в оцінювані знань учнів.
- У вчителя відсутній досвід такого виду організації навчання.
- Відсутні методичні розробки уроків з різних предметів.
Подану модель можна назвати «Полілог», вона є свідченням активного навчання.
Якщо порівняти ці моделі, то можна зробити висновки про те, що за наявності певних недоліків остання модель є досить ефективною.
Місія школи полягає в тому, щоб допомогти кожній дитині усвідомити суть свого життя, визначити й накреслити орієнтири власного майбутнього.
Усі наукові дослідження й педагогічна практика сучасної школи спрямована на те, щоб роки перебування в школі були не підготовкою до життя, а власне життям. «Мета школи – привчити до життя, розуміти його, знайти в ньому своє місце», - писала Софія Русова.
Орієнтація на такі особливості сучасного навчально – виховного процесу зумовлює вибір учителем інтерактивних технологій навчання, в основі яких підготовка молодої людини до громадської активності в громадянському суспільстві, активізація навчальних можливостей учня, а не переказування абстрактної, «готової» інформації, відірваної від їх життя й суспільного досвіду. Інтерактивні уроки дають учням основні пізнавальні та громадянські вміння, а також навички й зразки поведінки.
Вчитель має дбати про збагачення свого методичного арсеналу такими формами й методами роботи, які б відповідали названим вимогам. Орієнтиром може служити так звана «піраміда ефективності», яка дає уявлення про кількість засвоюваної інформації за умови застосування тих чи інших методів навчального предмета.
Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок. Яким же повинен він бути? Сучасний урок – це урок демократичний. Для такого уроку характерними ознаками є :
• підготовка не мовознавців-теоретиків, а гуманних освічених людей;
• навчання не словом, а справою;
• проведення уроку не для учнів, а разом з ними;
• спрямовування діяльності не на клас в цілому, а на особистість
кожного учня;
• забезпечення повного засвоєння навчального матеріалу на уроці.
Інтерактивні методи навчання не є новими для української школи. Вони використовувалися ще на початку минулого століття. Умовно їх можна поділити на кілька груп: кооперативне навчання, фронтальне навчання, навчання у грі, навчання у дискусії.
На своїх уроках використовую різні форми, методи й прийоми навчання, які забезпечують належний рівень засвоєння навчального матеріалу, розвиток комунікативних умінь і навичок, високу культуру мовлення.
Щоб налаштувати учнів на ефективний процес пізнання та з метою визначення рівня підготовки дітей до уроку використовую метод «Термометр».
Для актуалізації знань ефективним буде прийом самостійного дослідження «Читай – міркуй – роби висновки», який проводжу при вивченні теми «Повторення вивченого про стилі мовлення» у 10 класі.
У 5 класі для перевірки і повторення вивченого пропоную учням ділову гру «Лінгвістичне малювання».
При вивченні фразеології цікаво проходить прийом «Латка на фразеологізм».
У ході формування умінь і навичок з теми «Дієвідміни дієслів» у 7 класі використовую метод «Карусель» у формі завдання «Сейф дієслівних знань»
Для узагальнення й систематизації знань з вивченої теми, щоб уникнути одноманітності, повтору, подаю уроки у формі гри «Біг з бар'єрами», «Гра - мандрівка»
Оцінити свою роботу пропоную учням за допомогою індивідуальних карток
Сучасна методика нагромадила багатий арсенал прийомів інтерактивного навчання від найпростіших до складних, а також імітаційні ігри, дискусії, дебати. Звичайно, немає й не може бути універсальних схем, придатних для всіх випадків організації навчання. Структура уроку, тобто послідовність його частин і елементів, залежить передусім від мети та змісту уроку й не може будуватися стихійно. Вміле застосування інноваційних форм роботи, на мою думку, дасть змогу вчителеві успішно розв`язати порушені проблеми. Для цього визначила такий алгоритм:
- визначити рівень підготовленості класу до сприйняття тієї чи іншої технології;
- провести достатню попередню підготовку;
- забезпечити послідовність в освоєнні учнями певних прийомів роботи;
- дати учням інструктивні матеріали.
Використання інтерактивного навчання – не самоціль. Це лише засіб для досягнення тієї атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню й доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати особистісно - орієнтоване навчання.
Ясно, вона потребує значної кількості часу для підготовки як учня, так і вчителя. Але результат від таких уроків стає стимулом для подальшої вчительської роботи. Змінюється на краще ставлення учнів до вчителя, виникає атмосфера особливих стосунків між дітьми та педагогом. А це, погодьтеся, має важливе значення для всієї нашої роботи. Задоволення, яке отримує вчитель від цих уроків, послужить додатковим стимулом до роботи з інтерактивними технологіями.
| 
< 
